8 листопада вчитель історії А. В. Багінський провів виховний захід, присвячений темі Великого терору 1937 року, його передумовам та наслідкам. Учні обговорили тему, переглянули відеоматеріали та зробили висновки.
Жертвами Великого терору були противники більшовицької влади, ті, хто захоплювався Сталіним, та звичайні громадяни, які були далекі від політики
5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня "Про антирадянські елементи". Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху кампанія репресій проти громадян.
За кілька днів до цього, 30 липня 1937 року був підписаний таємний наказ НКВС №00447, у якому був детально розроблений механізм терору.
Отже, 5 серпня 1937 року вважається початком так званого Великого терору, під час якого в 1937-1939 роках в СРСР було заарештовано не менше 1,7 мільйонів людей. Більше 700 тисяч з них було страчено. Особливістю цієї хвилі репресій стало те, що більшовицька влада почала знищувати не тільки своїх противників, але і тих, хто був активним прибічником Сталіна і навіть учасником масових репресій.
Вважається,що підготовка до Великого терору почалася після 1 грудня 1934 року. Тоді за загадкових обставин був вбитий глава ленінградської партійної організації, секретар ЦК Сергій Кіров.
Питання про замовників цього вбивства залишається відкритим. Версія про вбивцю-одинака не витримує жодної критики. За багатьма припущеннями, саме Сталін був зацікавлений у знищенні Кірова, який був його головним суперником у боротьбі за владу.
Сталін використав вбивство Кірова для посилення напруги у суспільстві та початку нової кампанії з пошуку ворогів більшовицької партії.
Питання про те, чому Сталін розпочав політику Великого терору, вже багато десятиліть залишається відкритим. Отримати вичерпну відповідь на нього вже не вдасться. Однак, існують припущення та гіпотези фахівців.
Як пише український історик Юрій Шаповал, значна частина дослідників схиляється до думки, що Сталін за допомогою Великого терору хотів оновити еліту, повністю позбавившись від старих більшовиків.
Друга причина була в тому, що в 1937 році добігав кінця термін ув’язнення тих, кого посадили в період колективізації й розкуркулення. Ці люди, отримавши стандартні вироки, повертались додому і це було небажано для Сталіна. Можливо, тому в наказах НКВС така увага була приділена пошуку ворогів народу у таборах та тюрмах. Третьою причиною було те, що влада намагалася вивести нову породу людей, лояльну до радянського режиму. У 1956 році Микита Хрущов ініціював кампанію викриття сталінського терору, який він назвав нібито порушенням ленінських політичних принципів. Із числа розстріляних особливі трійки НКВС засудили як куркулів - 436 тисяч людей, а за справами "націоналістів" — 247 тисяч. Військові трибунали засудили до страти 41 тисячу людей.
(за матеріалами https://espreso.tv)
